видужалий

ви́дужалий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до видужати.

Значення в інших словниках

1. видужалий — ви́дужалий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. видужалий — ВИ́ДУЖАЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́дужати. Був ще не зовсім видужалий, щоб міг як слід справлятися з працею (У. Самчук); // у знач. ім. ви́дужалий, лого, ч.; ви́дужала, лої, ж. Той (та), хто видужав.  Словник української мови у 20 томах