вижбурнути

ви́жбурнути

-ну, -неш, док., перех., розм.

Однокр. до вижбурювати.

Значення в інших словниках

1. вижбурнути — ви́жбурнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вижбурнути — ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм. Однокр. до вижбу́рювати. [Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи! (М. Кропивницький); І вижбурне тебе з вагона Повсюдносуща охорона (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах
3. вижбурнути — ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбу́рювати. [Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи!.. (Кроп., IV, 1959, 216).  Словник української мови в 11 томах