вижбурнути
ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбу́рювати.
[Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи!.. (Кроп., IV, 1959, 216).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ЖБУРНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Однокр. до вижбу́рювати.
[Кирпа:] Та я тебе без дозволу вижбурну з цієї школи!.. (Кроп., IV, 1959, 216).
Словник української мови (СУМ-11)