Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
викарбуваний —
ви́карбуваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
викарбуваний —
ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́карбувати. На ньому [місяці] викарбуваний був Перунiв знак – воїн з списом-тризубцем (С. Скляренко); Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (В.
Словник української мови у 20 томах
викарбуваний —
Ви́карбуваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
викарбуваний —
ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́карбувати. Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (Кучер, Дорога.., 1958, 84).
Словник української мови в 11 томах