Значення в інших словниках
-
викарбуваний —
ви́карбуваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
викарбуваний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викарбувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
викарбуваний —
ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́карбувати. На ньому [місяці] викарбуваний був Перунiв знак – воїн з списом-тризубцем (С. Скляренко); Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (В.
Словник української мови у 20 томах
-
викарбуваний —
ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́карбувати. Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (Кучер, Дорога.., 1958, 84).
Словник української мови в 11 томах