1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

викарбуваний

Ви́карбуваний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викарбуваний — ви́карбуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. викарбуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викарбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викарбуваний — ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́карбувати. На ньому [місяці] викарбуваний був Перунiв знак – воїн з списом-тризубцем (С. Скляренко); Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (В. Словник української мови у 20 томах
  4. викарбуваний — ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́карбувати. Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (Кучер, Дорога.., 1958, 84). Словник української мови в 11 томах