виковий

ви́ковий

-а, -е.

Прикм. до вика.

Значення в інших словниках

1. виковий — ви́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виковий — ВИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до ви́ка. Глухими городами Корж вибрався нагору і пішов навпростець через скошене викове поле (С. Добровольський); На низині .. кошлатився виковий килим (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
3. виковий — ВИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до ви́ка. На низині.. кошлатився виковий килим (Вирган, Квіт. береги, 1950, 156); Глухими городами Корж вибрався нагору і пішов навпростець через скошене викове поле (Добр., Тече річка.., 1961, 282).  Словник української мови в 11 томах