Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
виколупаний —
ви́колупаний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
виколупаний —
ВИ́КОЛУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́колупати. Нарешті глухо гупнув на підлогу перший виколупаний камінь (Іван Ле); // ви́колупано, безос. пред. Стару замазку з вікон було виколупано, натомість усі шпарини заклеєно паперовою стрічкою (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
виколупаний —
ВИ́КОЛУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́колупати. Нарешті глухо гупнув на підлогу перший виколупаний камінь (Ле, Хмельницький, І, 1957, 35).
Словник української мови в 11 томах