вимучений
ви́мучений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вимучити 1).
2》 у знач. прикм.З ознаками втоми, виснаження.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиви́мучений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вимучити 1).
2》 у знач. прикм.З ознаками втоми, виснаження.
Великий тлумачний словник сучасної української мови