вимучено

ви́мучено

Присл. до вимучений.

Значення в інших словниках

1. вимучено — ВИ́МУЧЕНО. Присл. до ви́мучений 2. – А це моя мама, – обняла за плечі жінку дівчина. – Галина Михайлівна, – вимучено всміхнулася та (Ю. Мушкетик); Зрештою він витер піт із чола, за вухами і вимучено протяг: – Ні, треба лягти перепочити, бо голова як не лусне (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах
2. вимучено — див. удавано  Словник синонімів Вусика