вимучено
ви́мучено
Присл. до вимучений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимучено — ВИ́МУЧЕНО. Присл. до ви́мучений 2. – А це моя мама, – обняла за плечі жінку дівчина. – Галина Михайлівна, – вимучено всміхнулася та (Ю. Мушкетик); Зрештою він витер піт із чола, за вухами і вимучено протяг: – Ні, треба лягти перепочити, бо голова як не лусне (Ю. Логвин). Словник української мови у 20 томах
- вимучено — див. удавано Словник синонімів Вусика