вимірювач

вимі́рювач

-а, ч.

1》 Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач.

Вимірювач загасання — прилад для вимірювання загасання або послаблення опору чи сили струму.

Вимірювач заземлення — прилад для вимірювання електричного опору заземлення.

2》 розм. Той, хто займається вимірюванням.

Значення в інших словниках

1. вимірювач — вимі́рювач 1 іменник чоловічого роду прилад вимі́рювач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. вимірювач — ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь; вимірник (у 1 знач.)...  Словник української мови у 20 томах
3. вимірювач — ВИМІ́РНИК (прилад для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РЮВАЧ. Кожний вимірник має свою граничну похибку (з науково-популярної літератури); На столі лежить термометр, слуховий апарат, вимірювач тиску (з газети).  Словник синонімів української мови
4. вимірювач — ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч. 1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач; фотоелектронний вимірювач. 2. розм. Той, хто займається вимірюванням. *Образно.  Словник української мови в 11 томах