вимірювач

ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч.

1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь.

Радіолокаційний вимірювач; фотоелектронний вимірювач.

2. розм. Той, хто займається вимірюванням.

*Образно. [Очерет:] Міряють і мене, Тонечко, — критики та інші вимірювачі. Середній, кажуть, поет, проте за війну все ж таки ніби підріс (Коч., II, 1956, 419).

Значення в інших словниках

1. вимірювач — вимі́рювач 1 іменник чоловічого роду прилад вимі́рювач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. вимірювач — -а, ч. 1》 Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач. Вимірювач загасання — прилад для вимірювання загасання або послаблення опору чи сили струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимірювач — ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь; вимірник (у 1 знач.)...  Словник української мови у 20 томах
4. вимірювач — ВИМІ́РНИК (прилад для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РЮВАЧ. Кожний вимірник має свою граничну похибку (з науково-популярної літератури); На столі лежить термометр, слуховий апарат, вимірювач тиску (з газети).  Словник синонімів української мови