вимірювач

ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч.

Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь; вимірник (у 1 знач.).

Використання термоелектричного вимірювача різниці температур дає змогу оптимізувати мікрохвильовий технологічний процес за критеріями енергозбереженості, продуктивності та якості (з наук.-техн. літ.);

Людям після сорока років продавці рекомендують купувати електронні вимірювачі тиску, які фіксуються саме на плечі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вимірювач — вимі́рювач 1 іменник чоловічого роду прилад вимі́рювач 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
2. вимірювач — -а, ч. 1》 Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач. Вимірювач загасання — прилад для вимірювання загасання або послаблення опору чи сили струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимірювач — ВИМІ́РНИК (прилад для вимірювання чого-небудь), ВИМІ́РЮВАЧ. Кожний вимірник має свою граничну похибку (з науково-популярної літератури); На столі лежить термометр, слуховий апарат, вимірювач тиску (з газети).  Словник синонімів української мови
4. вимірювач — ВИМІ́РЮВАЧ, а, ч. 1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач; фотоелектронний вимірювач. 2. розм. Той, хто займається вимірюванням. *Образно.  Словник української мови в 11 томах