Значення в інших словниках
-
винищення —
ви́нищення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
винищення —
ВИ́НИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нищити. Винищення людності в результаті всієї війни буде колосальне (О. Довженко); Інтенсивне вирубування цінних порід дерев може призвести не лише до винищення унікального лісу, а й до екологічного лиха (із журн.
Словник української мови у 20 томах
-
винищення —
ЛІКВІДА́ЦІЯ (припинення існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩУВАННЯ, НИ́ЩЕННЯ, ВИ́НИЩЕННЯ, ВИНИ́ЩУВАННЯ, РУЙНУВА́ННЯ. У Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів (С.
Словник синонімів української мови
-
винищення —
Ви́нищення, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
винищення —
ВИ́НИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нищити. Нема таких тортур, наймерзотніших засобів, до яких не вдавалися б гітлерівські кати для винищення українського народу (Довж., III, 1960, 54).
Словник української мови в 11 томах