винищення

ВИ́НИЩЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́нищити.

Винищення людності в результаті всієї війни буде колосальне (О. Довженко);

Інтенсивне вирубування цінних порід дерев може призвести не лише до винищення унікального лісу, а й до екологічного лиха (із журн.);

Україні доведеться припинити безконтрольне винищення лісів, аби убезпечити себе від повеней (з газ.).

Значення в інших словниках

1. винищення — ви́нищення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. винищення — -я, с. Дія за знач. винищити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винищення — ЛІКВІДА́ЦІЯ (припинення існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩУВАННЯ, НИ́ЩЕННЯ, ВИ́НИЩЕННЯ, ВИНИ́ЩУВАННЯ, РУЙНУВА́ННЯ. У Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів (С.  Словник синонімів української мови
4. винищення — Ви́нищення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. винищення — ВИ́НИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нищити. Нема таких тортур, наймерзотніших засобів, до яких не вдавалися б гітлерівські кати для винищення українського народу (Довж., III, 1960, 54).  Словник української мови в 11 томах