виноградар

виногра́дар

-я, ч.

Той, хто вирощує, розводить виноград.

Значення в інших словниках

1. виноградар — ВИНОГРА́ДАР, я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград або займається виноградарством. Схилений виноградар кохається в ситій землі (М. Коцюбинський); Малює [художниця] хлопця-лісоруба І виноградаря в лозі (П.  Словник української мови у 20 томах
2. Виноградар — Виногра́дар іменник чоловічого роду житловий масив  Орфографічний словник української мови
3. виноградар — Виногра́дар, -ря, -реві; -дарі, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. виноградар — ВИНОГРА́ДАР, я, ч. Той, хто вирощує, розводить виноград. Схилений виноградар копається в ситій землі (Коцюб., II, 1955, 409); Малює [художниця] хлопця-лісоруба І виноградаря в лозі (Воронько, Народж. легенди, 1954, 37).  Словник української мови в 11 томах