винокуріння

винокурі́ння

-я, с.

Виготовлення горілки і спирту з зерна, картоплі і т. ін. способом спеціальної перегонки.

Значення в інших словниках

1. винокуріння — винокурі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. винокуріння — ВИНОКУРІ́ННЯ, я, с., заст. Виготовлення горілки і спирту із зерна, картоплі і т. ін. способом перегону. З виникненням промислового винокуріння асортимент напоїв, виготовлюваних в Україні домашнім способом, зменшувався (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. винокуріння — ВИНОКУРІ́ННЯ, я, с. Виготовлення горілки і спирту з зерна, картоплі і т. ін. способом спеціальної перегонки. З виникненням промислового винокуріння асортимент напоїв, виготовлюваних на Україні домашнім способом, зменшувався (Укр. страви, 1957, 365).  Словник української мови в 11 томах