випас

ви́пас

-у, ч.

1》 Дія за знач. випасати.

2》 Місце, де випасають худобу.

Значення в інших словниках

1. випас — ви́пас іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. випас — ВИ́ПАС, у, ч. 1. Дія за знач. випаса́ти. – Я, було, вже й молотити піду до людей або волів поганяти. А там і собі бичечків купили на випас (Ганна Барвінок); Під час випасу худоби в лісі діти знаходять для себе багато цікавих розваг (О.  Словник української мови у 20 томах
3. випас — див. пасовисько  Словник синонімів Вусика
4. випас — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.  Словник синонімів української мови
5. випас — ВИ́ПАС, у, ч. 1. Дія за знач. випаса́ти. — Я, було, вже й молотити піду до людей або волів поганяти. А там і собі бичечків купили на випас (Барв., Опов.., 1902, 414); Коли травостій досягає 12-15 сантиметрів, починають випас (Хлібороб Укр., 6, 1965, 20).  Словник української мови в 11 томах
6. випас — Ви́пас, -су м. Пастбище, подножный кормъ. Випаси добрі.  Словник української мови Грінченка