виповнений

ви́повнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до виповнити 1).

Значення в інших словниках

1. виповнений — ви́повнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виповнений — ВИ́ПОВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́повнити. Всі сиділи біля тарілочок, виповнених варениками (П. Загребельний); Весна була вже в розпалі, якраз така, яку любив [Тарас].  Словник української мови у 20 томах
3. виповнений — див. повний  Словник синонімів Вусика
4. виповнений — ВИ́ПОВНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́повнити 1. Всі сиділи біля тарілочок, виповнених варениками (Загреб., Спека, 1961, 77); Очі її, виповнені смутком і докором, цілу ніч не давали молодому студентові спокою (Грим., Незакінч. роман, 1962, 18).  Словник української мови в 11 томах