Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
випозичений —
ви́позичений дієприкметник діал.
Орфографічний словник української мови
випозичений —
Ви́позичений (від кого?). Позичений, узятий для тимчасового використання. Комерсом проводив син Омеляна Поповича, Олександер (у “козацькім” одягу, випозиченім від Ілярія Карбулицького), уже покійний, умер у Дрогобичі 1936 р. (Сімович, 1938, 72) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
випозичений —
ВИ́ПОЗИЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́позичити 2. Едмундова кімнатка, чистенька і елегантна.., з гарними меблями, випозиченими у хазяїна (І.
Словник української мови у 20 томах
випозичений —
ви́позичений позичений, узятий на тимчасове користування (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
випозичений —
ВИ́ПОЗИЧЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́позичити. Едмундова кімнатка, чистенька і елегантна.., з гарними меблями, випозиченими у хазяїна (Фр., III, 1950, 341).
Словник української мови в 11 томах