випропадати

ви́пропадати

-ає, док.

Пропасти всім або багатьом.

Значення в інших словниках

1. випропадати — ви́пропадати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. випропадати — ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один за одним. Піп як тупнув ногою, Як мотнув головою, Як потряс бородою, Як закричить, Як заверещить: “Ще таких людей не було і не буде, Коли б випропадали такі бідні люди!...  Словник української мови у 20 томах
3. випропадати — ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один да одним. — Всі відьми й відьмаки випропадали: не стало їм життя поміж теперішніми людьми (Гончар, Людина.., 1960, 184).  Словник української мови в 11 томах