випропадати
ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один да одним.
— Всі відьми й відьмаки випропадали: не стало їм життя поміж теперішніми людьми (Гончар, Людина.., 1960, 184).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ПРОПАДАТИ, ає, док., розм. Пропасти, зникнути один да одним.
— Всі відьми й відьмаки випропадали: не стало їм життя поміж теперішніми людьми (Гончар, Людина.., 1960, 184).
Словник української мови (СУМ-11)