випрошуватися

випро́шуватися

-уюся, -уєшся, недок., випроситися, -ошуся, -осишся, док.

1》 Просячи, домагатися дозволу на що-небудь (перев. на те, щоб кудись піти).

2》 тільки недок. Пас. до випрошувати.

Значення в інших словниках

1. випрошуватися — випро́шуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випрошуватися — ВИПРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОСИТИСЯ, ошуся, осишся, док. 1. Просячи, домагатися дозволу на що-небудь (перев. на те, щоб кудись іти, вирушати або, навпаки, не йти). Сагайдачний випрошувався тим часом у старшини: – Я вже старий!..  Словник української мови у 20 томах
3. випрошуватися — див. просити  Словник синонімів Вусика
4. випрошуватися — ВИПРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ПРОСИТИСЯ, ошуся, осишся, док. 1. Просячи, домагатися дозволу на що-небудь (переважно на те, щоб кудись піти). Сагайдачний випрошувався тим часом у старшини: — Я вже старий!.. Може б кого іншого? (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. випрошуватися — Випрошуватися, -шуюся, -єшся сов. в. випроситися, -шуся, -сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.  Словник української мови Грінченка