випрягання

випряга́ння

-я, с.

Дія за знач. випрягати.

Значення в інших словниках

1. випрягання — випряга́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. випрягання — ВИПРЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випряга́ти. Увечері, по поверненні з поля, розпочиналося випрягання з ярма потомлених волів (із журн.  Словник української мови у 20 томах
3. випрягання — ВИПРЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випряга́ти.  Словник української мови в 11 томах