випрягання —
випряга́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
випрягання —
-я, с. Дія за знач. випрягати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випрягання —
ВИПРЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. випряга́ти. Увечері, по поверненні з поля, розпочиналося випрягання з ярма потомлених волів (із журн.
Словник української мови у 20 томах