виразний

I виразн`ий-а, -е.

Якого можна виразити.

II вир`азний-а, -е,

1》 Який зовнішніми ознаками передає внутрішні якості, почуття, переживання (про обличчя, очі і т. ін.).

2》 Чіткий, розбірливий, легко зрозумілий.

|| Різко окреслений.

Значення в інших словниках

1. виразний — (легкий для сприймання) чіткий, розбірливий, виразистий, яскравий, ясний, рельєфний, (про обличчя, очі) вимовний, проникливий, експресивний.  Словник синонімів Полюги
2. виразний — вира́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. виразний — Чіткий, розбірливий, <�різко> окреслений, <�легко> зрозумілий, (прв. про емоції) експресивний; (жест) ВИМОВНИЙ, виразистий.  Словник синонімів Караванського
4. виразний — ВИРА́ЗНИЙ, а, е. 1. Який зовнішніми ознаками яскраво, чітко передає внутрішні якості, почуття, переживання (про обличчя, очі і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
5. виразний — Вимовний, виразистий, значущий, зрозумілий, промовистий, рельєфний, розбірливий, розбірний, чіткий, ясний Фразеологічні синоніми: багатозначний погляд; виразне лице; виразні очі; виразні рухи; промовистий погляд  Словник синонімів Вусика
6. виразний — БАГАТОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі натяк на що-небудь важливе, істотне), ПРОМО́ВИСТИЙ, КРАСНОМО́ВНИЙ, БАГАТОМО́ВНИЙ рідше; ЗНАЧУ́ЩИЙ, ЗНАЧЛИ́ВИЙ рідше (звичайно про погляд, вираз обличчя); ВИРА́ЗНИЙ (звичайно про погляд).  Словник синонімів української мови
7. виразний — Вира́зни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. виразний — ВИРА́ЗНИЙ, а, е. 1. Який зовнішніми ознаками передає внутрішні якості, почуття, переживання (про обличчя, очі і т. ін.). Як вона мені розказувала про свого дідуся та про свою бабусю, тую бідну вдовицю...  Словник української мови в 11 томах
9. виразний — Виразний, -а, -е Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами. К. Псалт. 240.  Словник української мови Грінченка