виродливість

виродли́вість

-вості, ж.

1》 Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини.

2》 перен. Потворне явище.

Значення в інших словниках

1. виродливість — виродли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виродливість — ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., спец. Властивість за знач. виродли́вий. Майже всі опромінені самки мишей народжували малят з різноманітними виродливостями – відсутністю хвоста, лап тощо (з наук. літ.); Хвороба і виродливість не властиві нашій природі, вони протиприродні (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. виродливість — ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. Майже всі опромінені самки [мишей] народжували малят з різноманітними виродливостями — відсутністю хвоста, лап тощо (Фізіол.  Словник української мови в 11 томах