виродливість — Орфографічний словник української мови

виродливість — -вості, ж. 1》 Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. 2》 перен. Потворне явище. Великий тлумачний словник сучасної мови
виродливість — ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., спец. Властивість за знач. виродли́вий. Майже всі опромінені самки мишей народжували малят з різноманітними виродливостями – відсутністю хвоста, лап тощо (з наук. літ.); Хвороба і виродливість не властиві нашій природі, вони протиприродні (із журн.). Словник української мови у 20 томах
виродливість — ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. Майже всі опромінені самки [мишей] народжували малят з різноманітними виродливостями — відсутністю хвоста, лап тощо (Фізіол. Словник української мови в 11 томах