виродливість

ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., спец.

Властивість за знач. виродли́вий.

Майже всі опромінені самки мишей народжували малят з різноманітними виродливостями – відсутністю хвоста, лап тощо (з наук. літ.);

Хвороба і виродливість не властиві нашій природі, вони протиприродні (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виродливість — виродли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виродливість — -вості, ж. 1》 Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. 2》 перен. Потворне явище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виродливість — ВИРОДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини. Майже всі опромінені самки [мишей] народжували малят з різноманітними виродливостями — відсутністю хвоста, лап тощо (Фізіол.  Словник української мови в 11 томах