виродливо

ВИРОДЛИ́ВО.

Присл. до виродли́вий.

Йому [Остапові] був добре знайомий і сей чагарник із обгризеними худобою та виродливо покрученими корчами, й далека околиця, що розпливалась невиразними контурами серед нічної темряви (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. виродливо — виродли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. виродливо — Присл. до виродливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виродливо — ВИРОДЛИ́ВО. Присл. до виродли́вий.  Словник української мови в 11 томах