Значення в інших словниках
-
виручити —
ви́ручити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
виручити —
Виручити (виручати), визволити, вирятувати, допомогти, виторгувати Дієслову виручати та іменникові виручка надають часом невластивого українській мові значення, наприклад: «Від продажу огірків та картоплі наш колгосп виручив багато грошей»...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
-
виручити —
ВИ́РУЧИТИ див. вируча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
виручити —
ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
виручити —
ВИ́РУЧИТИ див. вируча́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
виручити —
Вируча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Словник української мови Грінченка