виск
-у, ч.
Тонкий, пронизливий крик; звук, що його видає людина або тварина.
|| Високий, пронизливий звук, утворюваний під час тертя металевих чи дерев'яних предметів або під час польоту кулі, снаряда і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови