висловухий

вислову́хий

-а, -е.

З відвислими вухами (про тварин).

Значення в інших словниках

1. висловухий — вислову́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. висловухий — Каплавух  Словник чужослів Павло Штепа
3. висловухий — ВИСЛОВУ́ХИЙ, а, е. Який має відвислі вуха; з відвислими вухами. Незвичне вухо почує і лемент поросяти, якого придавила незграбна, висловуха мати, і далекі іржання коней (М.  Словник української мови у 20 томах
4. висловухий — ВИСЛОВУ́ХИЙ, а, е. З відвислими вухами (про тварин). А незвичне вухо почує і лемент поросяти, якого придавила незграбна, висловуха мати, і далекі іржання коней (Руд., Вітер.., 1958, 405).  Словник української мови в 11 томах