висловухий
вислову́хий
-а, -е.
З відвислими вухами (про тварин).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висловухий — вислову́хий прикметник Орфографічний словник української мови
- висловухий — Каплавух Словник чужослів Павло Штепа
- висловухий — ВИСЛОВУ́ХИЙ, а, е. Який має відвислі вуха; з відвислими вухами. Незвичне вухо почує і лемент поросяти, якого придавила незграбна, висловуха мати, і далекі іржання коней (М. Словник української мови у 20 томах
- висловухий — ВИСЛОВУ́ХИЙ, а, е. З відвислими вухами (про тварин). А незвичне вухо почує і лемент поросяти, якого придавила незграбна, висловуха мати, і далекі іржання коней (Руд., Вітер.., 1958, 405). Словник української мови в 11 томах