висловухий

ВИСЛОВУ́ХИЙ, а, е. З відвислими вухами (про тварин).

А незвичне вухо почує і лемент поросяти, якого придавила незграбна, висловуха мати, і далекі іржання коней (Руд., Вітер.., 1958, 405).

Значення в інших словниках

1. висловухий — вислову́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. висловухий — -а, -е. З відвислими вухами (про тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висловухий — Каплавух  Словник чужослів Павло Штепа
4. висловухий — ВИСЛОВУ́ХИЙ, а, е. Який має відвислі вуха; з відвислими вухами. Незвичне вухо почує і лемент поросяти, якого придавила незграбна, висловуха мати, і далекі іржання коней (М.  Словник української мови у 20 томах