вислогубий
ВИСЛОГУ́БИЙ, а, е. З відвислою губою.
Він [Марко] зараз би пострибав зі стайні, але збоку знову до нього, непокоячись, тягнеться вислогубий високий кінь (Стельмах, Правда.., 1961, 213).
Словник української мови (СУМ-11)ВИСЛОГУ́БИЙ, а, е. З відвислою губою.
Він [Марко] зараз би пострибав зі стайні, але збоку знову до нього, непокоячись, тягнеться вислогубий високий кінь (Стельмах, Правда.., 1961, 213).
Словник української мови (СУМ-11)