Значення в інших словниках
-
вислогубий —
-а, -е. З відвислою губою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вислогубий —
ВИСЛОГУ́БИЙ, а, е. Який має відвислу губу; з відвислою губою. – Яку ж цiну правите за свою десятинку? .. – Сто двадцять карбованцiв золотом .. – Сто двадцять! – жахнувся дядечко, став вислогубим i вибалушив очi на тата (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
вислогубий —
див. губатий
Словник синонімів Вусика
-
вислогубий —
ВИСЛОГУ́БИЙ, а, е. З відвислою губою. Він [Марко] зараз би пострибав зі стайні, але збоку знову до нього, непокоячись, тягнеться вислогубий високий кінь (Стельмах, Правда.., 1961, 213).
Словник української мови в 11 томах