Великий тлумачний словник сучасної мови

висліджувати

вислі́джувати

-ую, -уєш, недок., вислідити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.

2》 заст. Досліджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. висліджувати — вислі́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. висліджувати — ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь; вистежувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. висліджувати — див. стежити; шукати  Словник синонімів Вусика
  4. висліджувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. висліджувати — ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах