висліджувати

ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.

І почали знов гасати за Кармелем шукачі, почали знов слідці Кармеля висліджувати (Вовчок, І, 1955, 366);

— Хлопці, отам, де стріляють, шпигун вештається. Ходімте вислідимо! (Панч, Гарні хлопці, 1959, 75);

Дядьки посилали Дениса з рушницею, щоб вислідив та підстрелив [сича], але він не пішов, боячись, щоб Гнат не відібрав дробовика (Тют., Вир, 1964, 259).

2. заст. Досліджувати.

Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Коцюб., III, 1956, 227).

Значення в інших словниках

1. висліджувати — вислі́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. висліджувати — -ую, -уєш, недок., вислідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. 2》 заст. Досліджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висліджувати — ВИСЛІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СЛІДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Шукаючи, нападати на слід, виявляти, знаходити кого-, що-небудь; вистежувати.  Словник української мови у 20 томах
4. висліджувати — див. стежити; шукати  Словник синонімів Вусика
5. висліджувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...  Словник синонімів української мови