Великий тлумачний словник сучасної мови

виснага

I висн`ага-и, ж., заст.

Розряджання, розряд.

II в`иснага-и, ж., поет.

Те саме, що виснаженість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виснага — ви́снага іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. виснага — Виснаженість, виснаження, знесилення, знесила, знемога, утома.  Словник синонімів Караванського
  3. виснага — ВИ́СНАГА, и, ж., поет. Те саме, що ви́снаженість. Голуб ішов, поборюючи виснагу і втому, як іде людина, що мусить іти вперед (Л. Дмитерко); І вони [журавлі], од виснаги худющі, Через гори, вибалки і пущі Прилетять у гнізда в зелен май (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. виснага — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови
  5. виснага — ВИ́СНАГА, и, ж., поет. Те саме, що ви́снаженість. Голуб ішов, поборюючи виснагу і втому, як іде людина, що мусить іти вперед (Дмит., Наречена, 1959, 115); І вони [журавлі], од виснаги худющі, Через гори, вибалки і пущі Прилетять у гнізда в зелен май (Мал., II, 1956, 380).  Словник української мови в 11 томах