виснага

ВИ́СНАГА, и, ж., поет.

Те саме, що ви́снаженість.

Голуб ішов, поборюючи виснагу і втому, як іде людина, що мусить іти вперед (Л. Дмитерко);

І вони [журавлі], од виснаги худющі, Через гори, вибалки і пущі Прилетять у гнізда в зелен май (А. Малишко);

Робітників грузовиками розвозять на далекі слободи після зміни, побачить тоді Єлька людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар);

Не знаю, як я витримав той похід – не вмер від виснаги, не замерз, не провалився під лід (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. виснага — ви́снага іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виснага — Виснаженість, виснаження, знесилення, знесила, знемога, утома.  Словник синонімів Караванського
3. виснага — I висн`ага-и, ж., заст. Розряджання, розряд. II в`иснага-и, ж., поет. Те саме, що виснаженість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виснага — ВИ́СНАЖЕННЯ (відсутність, втрата фізичних сил, здоров'я через утому, голод, хворобу тощо), ВИ́СНАЖЕНІСТЬ, ОСЛА́БЛЕННЯ, ОСЛА́БЛЕНІСТЬ, ЗНЕСИ́ЛЕННЯ, ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЛЯ, БЕЗСИ́ЛІСТЬ, БЕЗСИ́ЛЬНІСТЬ, СЛА́БІСТЬ, ЗНЕМО́ГА, ЗМУ́ЧЕНІСТЬ, КВО́ЛІСТЬ...  Словник синонімів української мови
5. виснага — ВИ́СНАГА, и, ж., поет. Те саме, що ви́снаженість. Голуб ішов, поборюючи виснагу і втому, як іде людина, що мусить іти вперед (Дмит., Наречена, 1959, 115); І вони [журавлі], од виснаги худющі, Через гори, вибалки і пущі Прилетять у гнізда в зелен май (Мал., II, 1956, 380).  Словник української мови в 11 томах