Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
виснажливий —
висна́жливий прикметник
Орфографічний словник української мови
виснажливий —
[виеснажлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
виснажливий —
ВИСНА́ЖЛИВИЙ, а, е. Який позбавляє сил, виснажує. Виснажлива спрага примусила його встати. Витираючи рукавом сльози, він пішов шукати води (Я. Галан); Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (О.
Словник української мови у 20 томах
виснажливий —
ВИСНА́ЖЛИВИЙ (який позбавляє сил, виснажує), ВИСНА́ЖНИ́Й, ВТО́МЛИВИЙ (УТО́МЛИВИЙ), ВТО́МНИЙ (УТО́МНИЙ), СУТУ́ЖНИЙ, ЗВА́ЛЬНИЙ рідко. Весна означала тут.. роботу на грядках,..
Словник синонімів української мови
виснажливий —
ВИСНА́ЖЛИВИЙ, а, е. Який позбавляє сил, виснажує. Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132); Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам (Довж.
Словник української мови в 11 томах