Великий тлумачний словник сучасної мови

високошановний

високошано́вний

-а, -е.

Гідний великої пошани, поваги (вживається в офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. високошановний — високошано́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. високошановний — ВИСОКОШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої пошани, поваги (уживається при офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось). Гонта, виїхавши наперед, звернувся до схвильованого люду із палкою промовою: – Високошановні городяни!...  Словник української мови у 20 томах
  3. високошановний — див. шановний  Словник синонімів Вусика
  4. високошановний — Високошано́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. високошановний — ВИСОКОШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої пошани, поваги (вживається при офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось). Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. високошановний — Високошановний, -а, -е = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця. О. 1862. IX. 125.  Словник української мови Грінченка