високошановний
ВИСОКОШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої пошани, поваги (вживається при офіційно-ввічливому звертанні до кого-небудь або в розмові про когось).
Високошановний Михайле Петровичу! Засилаючи своє вітання сердечне в цей веселий день, бажаю Вам здоров’я (Л. Укр., V, 1956, 141);
— Його [Гальванеску] особа і його володіння недоторкані для простих смертних. Навіть якби виникла потреба потрусити високошановного доктора.., то й тоді я мусив би прохати телеграфом дозволу в найвищих органів влади (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 85).
Словник української мови (СУМ-11)