Великий тлумачний словник сучасної мови

витискати

I в`итискатидив. витискати.

II витиск`ати-аю, -аєш і витискувати, -ую, -уєш, недок., витискати, -аю, -аєш і витиснути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Витісняти що-небудь, натискаючи на нього.

|| Натискаючи на що-небудь, видушувати з нього щось.

2》 перен. Силою примушувати йти, відходити геть, залишати що-небудь.

|| Займати місце чого-небудь; заміняти собою, усуваючи щось.

3》 Натискуючи, надушуючи чим-небудь, робити на чомусь заглиблення певної форми (знаки, візерунки і т. ін.).

4》 перен. Викликати зовнішній вияв почуттів, переживань і т. ін.

|| Вимушено, через силу робити що-небудь (говорити, усміхатися і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. витискати — ви́тискати дієслово доконаного виду витиска́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. витискати — ВИТИСКУВАТИ видушувати, вичавлювати, ВИДАВЛЮВАТИ; (кого) ВИПИХАТИ, випирати, займати чиє місце, зп. витісняти.  Словник синонімів Караванського
  3. витискати — ВИ́ТИСКАТИ див. витиска́ти. ВИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТИСКАТИ, аю, аєш, ВИ́ТИСНУТИ, ну, неш, док. 1. що. Витісняти що-небудь, натискаючи на нього; вичавлювати, видавлювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. витискати — див. витискувати; давити  Словник синонімів Вусика
  5. витискати — ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати.  Словник синонімів української мови
  6. витискати — Витиска́ти, -ка́ю, -ка́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. витискати — ВИ́ТИСКАТИ див. витиска́ти. ВИТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТИСКАТИ, аю, аєш і ВИ́ТИСНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Витісняти що-небудь, натискаючи на нього. Вітер вікна витискає (Воронько, Коли вирост.  Словник української мови в 11 томах