витребування

витре́бування

-я, с.

Дія за знач. витребувати.

Значення в інших словниках

1. витребування — ви́требування іменник середнього роду канц.  Орфографічний словник української мови
2. витребування — ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц. Дія за знач. ви́требувати 1. Справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння розглядають місцеві арбітражні суди за місцезнаходженням майна (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. витребування — ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц. Дія за знач. ви́требувати.  Словник української мови в 11 томах