витребувати
ви́требувати
-ую, -уєш, витребувати, -ую, -уєш, недок., док., перех.
1》 канц. Одержати що-небудь на вимогу.
2》 розм. Запропонувати кому-небудь прибути або з'явитися кудись; викликати листом і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови