витребування

ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц.

Дія за знач. ви́требувати 1.

Справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння розглядають місцеві арбітражні суди за місцезнаходженням майна (з навч. літ.);

Підсудний на судовому засіданні має право клопотатися про витребування додаткових доказів (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. витребування — ви́требування іменник середнього роду канц.  Орфографічний словник української мови
2. витребування — -я, с. Дія за знач. витребувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витребування — ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц. Дія за знач. ви́требувати.  Словник української мови в 11 томах