витребування
ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц.
Дія за знач. ви́требувати 1.
Справи у спорах про право власності на майно або витребування майна з чужого незаконного володіння розглядають місцеві арбітражні суди за місцезнаходженням майна (з навч. літ.);
Підсудний на судовому засіданні має право клопотатися про витребування додаткових доказів (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витребування — ви́требування іменник середнього роду канц. Орфографічний словник української мови
- витребування — -я, с. Дія за знач. витребувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витребування — ВИ́ТРЕБУВАННЯ, я, с., канц. Дія за знач. ви́требувати. Словник української мови в 11 томах